Таміла Муравська живе у багатоповерхівці на вулиці Бальзака. Жінка й досі не може оговтатися від подій, які дивом завершилися благополучно. Матір шістьох дітей ледь стримує сльози, коли згадує вечір 7-го лютого:

«Чоловік був на роботі, а я - вдома із дітьми, окрім старшої – вона вже доросла та живе окремо. Десь о п’ятій годині вечора почула запах диму, почала дивитися розетки та дроти, але нічого підозрілого не побачила. За кілька годин запах став настільки нестерпний, що старший син не витримав і вирішив вийти у під’їзд. І як тільки він відчинив двері, у квартиру клубами повалив дим. Лише згодом ми зрозуміли, що пожежа сталася у помешканні поверхом нижче».

Жінка пригадує, що від побаченого відразу розгубилася. Вона почала збирати малечу, але у паніці не могла знайти їхні речі. І знову контроль за ситуацією взяв на себе старший син, якій миттю вибіг на балкон та щосили став кричати про пожежу.

«На щастя, неподалік йшли хлопці-поліцейські: один із них негайно кинувся у під’їзд. За лічені хвилини він опинився у нашій квартирі, а далі усе відбувалося, як у тумані. Пам’ятаю лише, що хлопець діяв так швидко та професійно, що навіть сусіди не відразу зрозуміли, що сталося», - розповідає Таміла.

Киянка зізнається, що їй важко знайти слова, які б могли висловити вдячність правоохоронцям, які не залишилися байдужими і врятували її дітей:

«Це відбувалося не більш десяти хвилин, а здалося, що вічність. Я дуже вдячна нашим поліцейським, які першими прийшли на допомогу, коли інші просто стояли і дивилися, а дехто навіть знімав те, що відбувається, на телефони. Ніхто із моїх п’ятьох діток не постраждав, і це - заслуга наших правоохоронців», - додала Таміла.

Оперативники ж героями себе не вважають, а свій вчинок пояснюють звичайним дотриманням девізу поліцейського «Служити та захищати». Це основне, на що опирався оперуповноважений Андрій Ахременко, коли кинувся у задимлений під’їзд:

«Дим був настільки щільний, що навіть ліхтарик на телефоні ледь допомагав знайти дітей у помешканні. Проте діяти потрібно було дуже швидко, щоби діти не встигли наковтатися задушливого диму. На самих маленьких ми накинули ковдру і винесли їх у під’їзд, де вже на східцях стояв сусід. Іншим дітям та матері сказав дихати в одяг і швидко накинути на себе хоч якісь речі. Кого зміг підняти, взяв на руки, а іншим сказав схопити мене за ремінь і не відпускати, поки не вийдемо на вулицю».

Андрія доповнює його колега – старший оперуповноважений Сергій Святнюк. Того вечора вони поверталися із завдання до місцевого відділу поліції, аж раптом почули крики дитини. Не гаючи часу, хлопці вирішили, що один з них піде на допомогу, а інший – доповість про це керівництву та викличе рятувальників.

«За кілька хвилин повернувшись до місця події, на сходах зустрів чоловіка із сусіднього будинку, якому Андрій передав дівчинку та хлопчика. Через дим, що стояв у під’їзді, треба було діяти швидко. Тож коли одних дітей винесли на вулицю і передали людям, разом із сусідом побігли наверх за іншими. Зустрівши їх із Андрієм, допомогли вийти і дочекалися пожежників», - зазначив Сергій Святнюк.

Зараз жінка із дітьми - однорічною Анею, дворічним Давидом, трирічним Андрійком, восьмирічним Богданом та чотирнадцятирічним Петром, тимчасово мешкає у подруги, а у найближчий час планує повернутися додому. Незважаючи на пожежу у сусідів поверхом нижче, їхня квартира не постраждала, а про неприємну подію нагадує лише їдкий запах диму.